Історія російської літератури
Спростувати саме існування «радянськості» неможливо, але необхідно усунути глибоку подвійність цього поняття: «радянським» було все те, що створювалося в межах державного утворення, що носить назву СРСР. Це слово являло собою політико-ідеологічну характеристику, яку радянська влада визначали за своєю примхою то так, то сяк.Поняття «російська література радянського періоду» включає в рівній мірі обидва значення цього слова, і в нашій «Історії російської літератури» розглядається як спадкоємність, так і розрив дореволюційній і пореволюційної літератури. Тому на її сторінках мова піде про тих радянських письменників, які просто були громадянами СРСР, так і про тих, які вірні радянської ідеології.Природно, що при такому історичному підході, вільний від яких би то ні було вузьких політичних критеріїв, визначення місця деяких письменників в літературі і формулювання деяких проблем не збігаються з тими визначеннями і формулюваннями, які існували в СРСР. Часто значення деяких авторів, записаних у радянських працях з історії літератури в «класики», зменшується або змінюється.Крім того, деякі загальні проблеми, які в радянській традиції мали жорстоку ідеологічну забарвлення, розглядаються у нашій праці з історичної та критичної точки зору.В цілому ця праця являє собою не тільки оригінальний аналіз розвитку російської літератури і мистецтва нашого століття, але також їх повну систематизацію та узагальнення, що, звичайно, не виключає прогалин, неминучих у подібних дослідженнях загального характеру.
В даний час мова йде про епоху, яку можна назвати дивним проміжком між «великим століттям», іншими словами, золотим століттям російської поезії і романа, і радянською епохою, що тривала до 1991 року, незважаючи на вразили її кризи. У цей період російська література, так само як і всі інші області російської духовної творчості, досягла небувалого розквіту. В історії європейського мистецтва ці два насичених десятиліття подібні вабить, все ще не до кінця дослідженим континенту.Мета даного тома нашої «Історії» — надати історичні та критичні інструменти для нової дослідницької роботи.
