Історична драма
«»Троянда і Хрест» — не історична драма… — писав Блок у 1916 році. — Справа не в тому, що дія відбувається в 12 0 8 року в південній і північній Франції, а в тому, що життя західних феодалів, у звичках, фарбах, подробиці, ритмом своїм анітрошки не відрізнялася від поміщицької житті будь-якої країни і будь-якого століття». Ретельно дотримуючись точність «у звичках, фарбах, подробицях» епохи, Блок прагнув не до стилізації, настільки в ті роки поширеною у всіх мистецтвах, і не до художнього осягнення історії;у нього інше завдання: поетично розкрити драматичні конфлікти, історично найбільш стійкі, моральні колізії неминущого значення.І він знову обганяє історію європейської драматургії на кілька десятиліть: звернення до епох зародження тих моральних колізій, які досягли найбільшої загальності і гостроти в нашому столітті, стало звичайним у Брехта і у екзистенціалістів з їх сучасним переосмисленням сюжетів античної трагедії.Блоку це призвело до створення поетичного театру, для сценічного здійснення якого досі ще немає досить тонкою режисури, ні акторської техніки. Не дивно, що Блок побоювався за долю «Троянди і Хреста» — він боявся «грубої матерії» театру.
