Легенди прибалтійського року

Ті, кому довелося жити у 80-ті та у першій половині 90-х прекрасно пам’ятають, як часто змінювалося ставлення до рок-груп в нашій країні.

Шанувальників року було багато, груп було теж чимало, але записи можна було дістати тільки в жахливій якості, писані-перезаписані по кілька разів касети. Я не маю на увазі імпортні групи — вініл «Deep Purple», «Beatles», «Rolling Stones» або «Led Zeppelin» нехай за хороші гроші (близько тридцяти карбованців) але дістати можна було. Перша запис з такого «млинця» коштували 10 рублів, всі наступні — дешевше.

легенди прибалтійського року

Я кажу саме і наших, вітчизняних групах. Саме їх записи — Акваріум, Неділя, Високосное Літо і т. д. — ходили по руках в жахливій якості. Вініл майже не випускали, крім. хіба що, Машини Часу і збірників типу «Весняні Ритми» або який-небудь «Музичний калейдоскоп». Єдиною віддушиною для вітчизняних рокерів міг послужити Ризький філіал «Мелодії», що видає іноді вініл місцевих груп.

Отже, одна з найвідоміших прибалтійських банд — Талліннський «Вітамін», який удостоївся в першій половині 80-х випуску декількох EP і 3 LP на «Мелодії». У утворилася в 1978 році групі грали музиканти «Нового Покоління» гітарист і вокаліст Рейн Лаанеорг, клавішник Пеетер Вяхі, басист Кулно Лухт і барабанщик Мік Тарго, учасник колективів Хаак», Коома»,»Поп-Пояд», «Хелло» гітарист Йоел Стейнфелд і Рауль Сеппер на басі.Через рік Стейнфелд пішов з Вітаміну, і Ганна Вескі (екс-Мобіле), красива, молода і талановита співачка, яка прийшла в групу, до речі, зі своєю програмою, вже повністю готовою до виконання. Група перетворилася. Одноманітний рокабіллі і нудний кантрі-рок змінився динамічним роком, граничавшим з панком. Але, на жаль, 1981 року групу покидає Анне Вескі.Вітаміну пощастило і він постійно гастролював по СРСР в 1980-е , його запрошують виступити з концертами в Польщі, Фінляндії, Німеччини, Данії, Іраку. Групу можна було побачити на всіляких рок-фестивалях по всій країні.До фільмів «Сьогодні і завжди» (1985) і»Пісні на снігу» (1980) була написана ними музика. На початку 1987 року група припиняє своє існування.

Інша легенда Естонської року — Гуннар Грапс. Він грав пісні «Ролингов» в групі Микронид в далекий 1965 рік. У 1970 році група розпалася і він перейшов спочатку в «Гу», а потім «Орнамент» і тільки в 1977 році заснував головний проект свого життя — «Магнетик Бенд». Саме з неї вийшов у нього перший міньйон на Мелодії і виступив на першому легальному в СРСР рок-фестивалі Тбілісі-80, після якого вийшов на Мелодії подвійний лонгплей, і отримав там звання лауреата поряд з Машиною Часу.Група спочатку орієнтувалася на джаз-рок, але з 1983 року зробила крутий поворот у бік важкого металу. Це послужило причиною скандалу і група потрапила в «чорний список». Помінявши назву на «Групу Гуннара Грапса» (GGG), вони повернулися в 1984 році назад у філармонію, звідки були звільнені.Гуннар помер у травні 2004 року від інфаркту.

Латвійська група «Зодіак». Мало хто її не знає. Чарівна, космічна, електронна музика в стилі «Space» заворожувала тисячі людей в нашій країні. Утворена під кінець 70-х років група була розрахована тільки на студійну роботу, але навіть без підтримки на концертах вони змогли домогтися фантастичної популярності. Всі чотири їхні альбому були відразу випущені на вінілі.
Кріса Кельмі і його «Рок-ательє» теж можна зарахувати до прибалтійським рок-груп, але з великою натяжкою. Жив і працював Кріс в Росії, пісні співав і писав російською. Тому особливо загострювати на ньому увагу не варто. Хіти «Нічне Рандеву» та «Замикаючи коло» свого часу підірвали вітчизняну сцену.

Гурт «Rock Hotel» була створена спеціально для того , щоб на естонському телебаченні пропагувати і нести в маси класику рокенролла в передачах «Сказання про музику». Почавши концертувати з 1978 року вони швидко завоювали популярність, чому сприяло і те, що в групі були суцільно зірки — вокаліст і гітарист Іво Лінна (помічений в Мостикюде і Апельсині), соло-гітарист Андрія Пильдроо (Сування, Психо, Орнамент, Магнетик Бенд, Радар), клавішник Маргус Каппель (Сування), басист Хейго Мірка (Психо, Оптимісти), ударник Харрі Кирвитс (Омега, Вега, Радар, Апельсин, Електра, Мікрон).Пильдроо емігрував до Швеції у 83-му році і на його місце потрапив Тііт Кирвитс (Теравик, Балтика, Кукерпиллид, Оптимісти). Стиль в музиці не тільки рок-н-рол, але і ритм-блюз і кантрі, і навіть дитячі пісеньки!

«Ultima Tule». Естонська група, в якій працював відомий у свій час Тинис Мяги. Віддаючи перевагу в стилі ритм-блюзу з упором на інструментальні складові, група швидко домоглася популярності. Випустила вініл на «Мелодії», гастролювала по Індії, Фінляндії. Незважаючи на популярність, в 88-му році Тинис йде з групи, а потім у 1990-му і інші музиканти їдуть в Канаду.
Латвійська хард-рок-група «Opus Pro». Заснована в 1986 році. Є, мабуть, найвідомішою хард-роковою бандою в Латвії. Часто гастролювала, постійно пересуваючись по території всієї нашої неосяжної Батьківщини, але випустила всього лише три альбоми. Один в далекому 1989 році, другий у недалекому 2000, і останній у 2006, на якому співала донька лідера групи — Айша. Ось така артистична династія.

Радіо новини повідомляють: