Талант драматурга

талант драматургаВже в першій п’єсі Горького позначилося, однак, відкрите протиріччя між упередженими суспільно-політичними установками автора і його талант драматурга. У «Мещанах» запланований традиційний для російської літератури конфлікт «батьків і дітей», перенесений у нову середу: «отці» — міщани у елементарно-становому сенсі, але «діти» їх — вже інтелігенти-різночинці — виявляються, по думці автора, Духовними міщанами. Ту Ж вузькість інтересів, егоїзм, байдужість до долі країни і світу вони переносять у сферу ідей і душевного життя. Таким чином, конфлікт «батьків і дітей» виявляється тут уявним.Істотним ж автор вважає не сімейний, а соціальний конфлікт: «міщанам» обох поколінь він протиставляє інтелігентного робочого — Нілу, який виступає як носій духу часу: ідей перебудови життя на засадах соціалізму. Йому супроводжує у п’єсі лише покоївка Поля — особа майже без промов і зовсім без характеру.

Гіркий і сам вважав роль Нілу «недописаної» — за цензурної неможливості. Однак він розраховував, що цей очевидний недолік буде перекритий, по-перше, співзвучністю суспільним настроям і, по-друге, акторським виконанням: він мріяв бачити в цій ролі Станіславського, сподіваючись на його невичерпне чарівність. Не розрахував Гіркий лише сили драматичної логіки: на сцені характери переконливіше розкриваються у мотиви своєї поведінки і у вчинках, ніж у словесних деклараціях і власній думці про себе.

Радіо новини повідомляють: