Хвороба Блоку
Стаття «Без божества, без натхнення», датована квітнем 1921 року, відноситься до періоду важкої психічної хвороби Блоку. Об цій порі мемуарист розповідає: «…страшно прогресувало його психічне захворювання… Часами на нього знаходили напади люті». Біограф Блоку згадує про цих безпричинних спалахи сказу: «Летіли на підлогу, вщент розбиваючись об стіни, пляшечки з ліками. Блоку раптом стали приводити до нестями речі. Він тріски зламав кілька стільців, розбив кочергою стояв на шафі бюст Аполлона.
— А я хотів подивитися, на скільки шматків розлетиться ця жирна пика, — вже заспокоюючись, пояснював він дружині свій вчинок».
Розповісти про це психологічному контексті ми вважаємо за необхідне, тому що авторитет Блоку великий, і його стаття «Без божества, без натхнення», написана в період одного з таких нападів несамовитої люті, надовго визначила ставлення к. Гумільовим і акмеистам, у всякому разі, у радянській критиці. Між тим немає сумнівів, що стаття Блоку, негідна його по грубій формі і агресивного тону, глибоко помилкова і за змістом.
Всі ці цитати взяті з підручника Б. Михайлівського, виданого в 1939 році. В ту пору не можна було згадувати ні Гумільова, ні Мандельштама, ні Нарбута, тому автору довелося поповнити групу акмеистов поетами, які не мали до неї відношення: це Сергій Ауслендер, Борис Садовський, Любов Столиця.
