Методи визначення допустимої крововтрати та підтримання об’єму крові
Вибір методу заміщення крововтрати, використовуваного в хірургічної та анестезіологічної практиці, обумовлене безліччю чинників. Обсяг допустимої хірургічної крововтрати визначається до того, як виникла реальна необхідність гемотранфузии. З цією метою в клінічній практиці широко використовують процентний і гемодилюционний методи, які є елементарними керівними принципами, що лежать в основі замісної терапії трансфузиями і рідинами.
Під час операції рішення про переливання крові і різних рідин зазвичай приймається на основі різних клінічних показників: вік, попереднє лікування бета-блокаторами, обсяг і швидкість крововтрати, реакція пацієнта на терапію, наявність ознак неадекватної оксигенації тканин, анемія і т. д. Трансфузії в обов’язковому порядку передує визначення групи крові донора.
Методи визначення допустимої крововтрати:
У передопераційному періоді розраховується, скільки крові може бути втрачено до виникнення потреби в трансфузії, а також гранично допустима величина гемоглобіну або гематокриту. Поки крововтрата під час операції не перевищує допустимого обсягу, заміщення слід проводити колоїдними або кристалоїдними рідинами, а після перевищення — шляхом гемотрансфузії.
Нормоволемія повинна підтримуватися постійно, відповідно, навіть якщо допустимий рівень крововтрати перевищено, але напоготові не виявилося крові для переливання, інфузію потрібно продовжувати заміщають рідинами. При цьому колоїди переливаються в обсягах рівних кількістю втраченої крові, а кристаллоиди — у співвідношенні 3:1, що зумовлено їх більш швидким виходом з циркуляції.
Однією з ознак серйозної крововтрати є гіпотермія, яка може стати причиною небажаних ефектів:
Профілактикою гіпотермії може стати підтримання нормальної температури тіла в периоперационном періоді. Для цього використовуються різні методи: підігрів рідин, призначених для переливання, зволоження анестезуючих газів, фізична зігрівання пацієнта (ковдри, матраци з підігрівом тощо).
У хірургічній практиці проводиться заміщення втрат не тільки крові, але й інших рідин. Інфузії колоїдних і кристалоїдних розчинів, у першу чергу, необхідні для підтримки нормоволемії у пацієнтів з підвищеною температурою, у осіб, що знаходяться в жаркому кліматі, при наявності в анамнезі хворого передопераційного голодування і в ряді інших випадків.
