Вісімнадцятирічний Чуковський

вісімнадцятирічний чуковськийВплив Корнія Чуковського на початку століття як літературного критика не оцінити не можна. В літературу він прийшов з послідовно демократичними переконаннями, але і з чітко певною естетичною програмою. У своїй першій статті, надрукованій в 1901 році під назвою «До вічно юному питання», вісімнадцятирічний Чуковський встав на бік Чехова проти Михайлівського; у ту пору Чехів вважався уособленням безідейності, а Михайлівський золотоверхий — вождем демократії.Чуковський стверджував: заклик Некрасова «Поетом можеш ти не бути, але громадянином бути зобов’язаний» не слід розуміти буквально, як дозвіл не бути поетом; бездарний письменник не може змагатися з талановитим, навіть якщо він «ідейний», тому що він до літератури відношення не має. Талановитий ж письменник, хоче він того чи не хоче, створює не «мистецтво для мистецтва», а мистецтво для людей: «…якими стоеросовими, сусальними, убого фальшивими здавалися мені ці нібито «ідейні» книги на тлі суворо правдивої і витонченої чеховської живопису».

Так Чуковський зіткнувся з вічним питанням про зміст і форми в мистецтві. Для Михайлівського зміст було віддільно від форми; під цим терміном він був схильний розуміти прямо виражену тенденцію, сформульовані авторські думки та ідеї. Для К. Чуковського зміст твору поза його 18*словесно-художньої форми — це фікція, фантом. Прямі висловлювання письменника часто не представляють інтересу, тому що, коли художник міркує поза образів і ритму, він нескінченно нижче самого себе;в одному з листів останнього року він стосується Буніна, якого цінував як прозаїка, але пише про «недолугості та тупості його поза-художнього мислення».

Радіо новини повідомляють: