Письменник-народник
Письменник-народник Володимир Короленко брав діяльну участь у роботі юридичної комісії Союзу, запропонувала владі прийняти закон про охорону авторських прав, скасувати цензуру і ввести кримінальну відповідальність книгопродавців. «Суд честі» розбирав поведінка журналістів і письменників, обвинувачених у вчиненні неетичних вчинків або в порушенні ліберальних традицій російської словесності. У березні 1899 року цей «суд честі» виправдав видавця «Нового часу» Суворіна, друга і покровителя Розанова, людини вкрай правих поглядів, яким ставилося в провину його стаття про студентських страйках.У 1905 році був створений Союз журналістів. Безпрецедентний розквіт періодичної преси і видавничої справи в 1905-1917 роках призвів до появи особливого соціального шару людей, що живуть літературною працею; до нього належали не тільки корифеї кшталт Льва Толстого, який жив самотньо в Ясній Поляні, але і тисячі популяризаторів науки, перекладачів, літературних і театральних критиків і т. д. У статті про «літературному цеху» В. Р. Лейкина-Свірська чудово показує, як велика була армія цих літературних поденників.В 1906-1910 роках, пише вона, «товсті» журнали опублікували 2 27 2 статті 687 авторів. За чотири роки це чимало. «Російське багатство», що мало на початку століття 11000 передплатників, опублікувало за десятиліття твори понад 800 авторів.
*Під впливом цих значних змін змінюється і саме ремесло літератора. Виникає тип «популярного письменника», тобто автора, який, не задовольняючись створенням шедеврів в тиші свого кабінету, роз’їжджає по провінційним містам, читає лекції, пише для великих газет рецензії, подорожні нотатки, відгуки.Письменники ведуть між собою суто літературні, елітарні суперечки, однак через відтінок скандальності і посередництва великих газет ці суперечки стають надбанням широкої публіки — того нового класу середньої буржуазії, який Блок називав «класом фармацевтів», — і викликають у нього подив, обурення, посмішку або захоплення.
